Головна » Файли » Позакласні заходи |
08.08.2012, 13:17 | |
Обладнання: шкільна зала прикрашена кульками, на сцені символічний будинок з "дахом", на якому написано "Євросоюз", "вікнами" та "дверима". Три вікна відкриті, це країни, які будуть представлені: Німеччина, Франція, Велика Британія. Одне вікно поки закрите – Україна. Мультимедійний екран та презентації Німеччини, Великої Британії, Франції. Реквізити для казки "Червоний капурець", п’єси "Ромео та Джульєтта", казок "Ріпка", "Маленький принц". Вказівник "На Німеччину", "На Францію", "На Англію"; вишиванки, репродукції ікон та інші витвори національного українського мистецтва. На сцену виходять 3 козака у національних костюмах. Іван (1-й козак): О, куме, куди це ми потрапили? Петро (2-й козак): Куди, куди, не знаю куди! Ми вже багато років мандруємо, а все не найдемо, де цей Євросоюз! (Плює з жалем) Василь (3-й козак): Я чув, куме, що 45% громадян Євросоюзу можуть підтримувати розмову іншою від рідної мовою. А в Люксембурзі, Нідерландах, Данії та Швеції практично кожний мешканець – двомовний. Петро: Еге ж, а наша Україна – так само двомовна, якщо говорити про українську та російську. Василь: Але якщо говорити про європейський вибір України, доведеться щонайменше ще одну мову вивчити. Іван: Ой! Дивіться! А це що? Під музику вибігає маленький хлопчик - "Вказівничок". Петро: Та це ж вказівник! За допомогою якого ми якнайшвидше знайдемо дорогу до Європейських країн та пана Головуючого Євросоюзу. Василь: А мандруючи Європою, ми також поринемо з вами у красу та багатство мов, пізнаємо їх багатогранність та глибину. Іван: (роздивляючись) Ага, що тут? Вказівник: Nach Deutschland! Іван (читає вказівник): "На Німеччину". Хлопці! Гайда! Нам сюди! Козаки роблять кілька кроків за вказівником. Звучить мелодія Ф. Папетті "Tema Di Nadia". Під мелодію на мультимедійному екрані починається презентація Німеччини. Іван: (принюхуючись) Ой! Хлопці! Пахне смачно! Так-так, смажені ковбаски; а тут сальцем, а звідси пивом, ще й різних сортів, а тут взагалі хтось порося коптить! Боже ж мій, як вдома, на Україні! Петро: (закриває рукою рот і ніс Івану) Та ні Іване, ми в Німеччині. Німеччина – це європейська країна економічної стабільності, чистоти і охайності; високо розвинутої культури і техніки, яка вражає своєю якістю і точністю. Василь: Еге ж, а німецька мова – одна з найважливіших мов світу. Це мова науки, культури, мистецтва. Для 100 млн. людей вона рідна. Це 24% людства, а взагалі німецькою мовою володіють 32% населення світу. У Федеративній Республіці Німеччина, в Австрії, в Швейцарії, Люксембурзі та Ліхтенштейні – це державна мова. Це мова видатних письменників та поетів: Йоганна Вольфганга Гете, Фрідріха Шиллера, Генріха Гейне, Бертольда Брехта, Генріха Белля; відомих вчених: Конрада Рентгена, Рудольфа Дизеля, Георга Ома; знаменитих композиторів: Ріхарда Вагнера, Ференца Ліста, Йоганна Баха. Німецькою розмовляють у Скандинавії, Голландії, на Балканах і в Туреччині. Значення цієї мови зросло з розвитком торгівлі та туризму. Петро:(озираючись) Чекайте! Та ми ж потрапили у Франкфурт. На сцену виходять діти, які тримають у руках реквізити із казки "Червоний капурець": дерева, хмаринки, квіти. Василь: Так. Це рідне місто великого Гете. Франкфурт – місто мистецтва і театру, де кожного року проводяться фестивалі театрального мистецтва, в них беруть участь не тільки професіонали, але й любителі цього жанру. Петро: Дивіться! Фестиваль вже почався. Ось (показуючи на дітей з реквізитами та на глядачів) і глядачі, і реквізити. Давайте залишимося на виставу. Іван і Василь: Давайте! На сцену виходить дівчинка-конферансьє з привітальною промовою до гостей фестивалю. Дівчинка-конферансьє: Zur Begrüßung der Gäste. Seid willkommen, all ihre lieben Gäste, wir begrüßen euch zu unserem Feste! Und wir hoffen sehr, es macht euch Freunde, was ihr sehen und hören, werdet heute. Es gibt wirklich viele nette Sachen, und ihr werdet über manches lachen. Eure Neugier ist gewiss schon groß, freut euch, liebe Gäste, gleich geht’s los! Kleine Theaterstucke "Rotkäppchen" Виконується французька казка Шарля Перо "Червоний капурець" німецькою мовою. Der Ansager: Wir zeigen euch eine kleine Theaterstucke. Sie heißt "Rotkäppchen". In dieser Theaterstucke treten folgende handelnde Personen und Darsteller und Darstellerin auf: Rotkäppchen – Dascha Balabuschka, Wolf –Wlad Mjassojedow, Oma – Angelina Tolup. Звучить мелодія із кінофільму "Червоний капурець". Червоний кaпурець: Meine Puppe ist schön. Sie ist 5 Jahre alt. Sie heißt Marie. Ich gehe zu Oma. Вовк: Ein schönes Lied. (намагається повторити) Meine Puppe, ist schön. Sie ist 5 Jahre alt. Sie heißt Marie. Ich gehe zu Oma. Вовк: (повторює) Das ist schon. Rotkäppchen geht zu ihrer Oma. Das ist schon. Вовк: Hallo, Rotkäppchen. Червоний капурець: Hallo, Wolf. Вовк: Rotkäppchen, wo gehst du hin? Червоний капурець: Ich gehe zu Oma. Ich habe hier Kuchen und Milch. Вовк: Spielst du mit? Tripp, tripp, trapp, und du bist ab. Звучить фонограма дзвоника. Голос бабусі: Wer ist da? Вовк: Ich, Rotkäppchen. Бабуся: Herein! Звучить фонограма галасу та поїдання їжі. Бабуся ховається. Звучить фонограма дзвоника. Голос вовка: Wer ist da? Червоний капурець: Ich, Rotkäppchen. Вовк: Herein! Червоний капурець: Guten Tag, Oma. Вовк: Guten Tag, Rotkäppchen. Червоний капурець: Oma, hier ist Milch. Trink! Hier ist Kuchen. Iss! Вовк: Danke, Rotkäppchen. Червоний капурець: Oma, warum hast du so groß Hände? Warum? Вовк: Um dich zu umarmen. Червоний капурець: Oma, warum hast du so groß Augen? Вовк: Um dich besser zu sehen. Червоний капурець: Oma, warum hast du so groß Ohren? Вовк: Um dich besser zu hören. Червоний капурець: Oma, warum hast du groß Zähne? Вовк: Warum? Warum? Um dich zu fressen. Вовк намагається з’їсти Червоного капурця. Червоний Капурець (співає колискову під яку засинає Вовк, а Червоний Капурець тим часом втікає разом із Бабусею):
Артисти вклоняються та йдуть під оплески, забираючи дітей з реквізитами під музику із кінофільма "Червоний капурець". Дівчинка-конферансьє підходить до козаків. Дівчинка: Guten Tag, Freunde! Meine Name ist Natasсha. Ich komme aus Bremmen. Іван: Guten Tag, Natasсha! Freut mich. Ich bin Iwan. Іван: Darf ich vorstellen? Meine Freunde – Petro und Wassyl. Wir kommen aus der Ukraine. Дівчинка: Freut mich. Wir sind in Frankfurt. Frankfurt ist der Stadt der Kunst und des Theaters. Aber Bremen ist der Stadt des Liedes. Wir haben die Feste des Liedes in Bremen. Meine Rockgruppe „Bremen Musikanten" singen eine Lied "Moskau, Moskau…" zu unserem Fest. Möchten Sie bitte diesem Lied anhören? Іван: Ja, sehr gern. Дівчата на сцені співають пісню "Москва, Москва» групи «Чінгісхан".
Козаки: (аплодуючи) Danke! Prima! Prima! Музиканти вклоняються та махають "До побачення". Козаки: Auf Wiedersehen! Іван: (зітхає) Е хе-хе, хлопці! Ой, як же ж гарно. Співають дівчата, весело. А я все згадую свою Галю, що чекає мене на Україні. А які ж в нас пісні красиві, мелодійні, душевні. Пам’ятаєте… (зітхає). На сцену виходить дівчина в українському вбранні і виконує пісню "Кохання скрипаля". Петро: (зітхає, а потім весело) А де це ти, Іване, німецьку вивчив? Іван: (хвастливо) А у мене багато прихованих талантів. Петро: І один із них – це вміння попоїсти (гладить Івана по животику). Іван: (із сумом) Та ми вже так давно подорожуємо, що при таких обставинах не тільки німецьку вивчиш…(махає рукою), а й "Лебедине озеро" затанцюєш, тільки б воно вже скоріше у цей (замріяно) "Євросоюз" потрапили. Під музику вибігає маленький хлопчик - "Вказівничок". Василь: Та нічого, Іване, тобі не завадить вивчити одну-дві європейські мови на майбутнє. Дивіться! Вказівник: To Great Britain! Василь: (вказує на вказівник та читає) "На Великобританію". Ходімо! Козаки роблять кілька кроків в сторону "Великобританії". Звучить мелодія Nicolas de Angelis "Strangers in the night”. Під мелодію на мультимедійному екрані починається презентація Великої Британії. Іван: (роздивляється навкруги) Яка краса! Північне море, протока Ла-Манш, зелені пагорби, а в полі пахне квітучими травами, як вдома на Україні. Петро: Так, ми потрапили до загадкового туманного "Альбіону", тобто до Англії. Офіційне ім’я країни, яку ми зазвичай називаємо Англія, або іноді Великобританія – Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Ця країна відома високим рівнем виробництва і культури, монархами і багатою на події історією, Біг Беном та великою кількістю красивих пам’яток давнини. Василь: Англійська мова стає з кожним роком дедалі більш популярною. Це мова міжнародного спілкування, комп’ютерів, науки, бізнесу, спорту та політики. Англійською мовою розмовляють практично в усьому світі понад мільйон чоловік. Вона є однією з шести офіційних мов Організації Об’єднаних Націй. Її як іноземну мову вивчають у багатьох школах та вищих навчальних закладах. Англійською як рідною розмовляють 16% людей в Об’єднаному Королівстві Великобританії та північної Ірландії, Республіці Ірландії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Це одна з офіційних мов Республіки Індія, багатьох держав Африки та інших країн. Цією мовою творили свої шедеври Вільям Шекспір і Джордж Гордон Байрон, Чарльз Діккенс і Агата Крісті, Марк Твен і Уолт Уітмен. Нею розмовляли такі вчені та винахідники, як С. Морзе, М. Фарадей, Т. Едісон та інші. Іван: Що це за містечко? Якесь старовинне та й річка поруч. Треба у когось запитати. Звучить музика із кінофільму "Джеймс Бонд". Петро: Я зараз запитаю ось у цього елегантного джентльмена. (Повз козаків проходить Джеймс Бонд та його дівчина) Excuse me, sir. My name is Peter. And these are my friends John and Basil. We are Cossacks from Ukraine. Бонд: Good afternoon! Nice to see you! I’m Bond, James Bond. I’m agent of Britain Queen Secret Service. And this is my Lady, Bond’s Lady. Петро: Wow! Nice to see you too! (вітається з Бондом за руку та цілує руку його Дівчині) Бонд: I’m just kidding! (сміється) I’m Daniel Craig, a famous actor. Петро: Wow! Give me your autograph, please? Бонд: Oh, O’k (глядачам) these fans… (махає головою з нудьгою та дає автограф козакам) Have you arrived at this town on Festival? Василь: (радісно) Так от ми де! Ми в Стетфорді-на-Ейвоні. Дівчина Бонда: (не розуміючи, що каже Василь, здвигає плечима) O’k, O’k. Yes, yes. (заспокоюючи Василя) Stratford-on-Avon. (пояснюючи) It is a native town of great world’s poet William Shakespeare. And Annual literature holidays are traditionally held on Shakespeare’s birthday, where I’m going to visit. Василь: Це рідне місто Вільяма Шекспіра. Тут традиційно в день народження відомого майстра проводяться літературні свята. Петро: May we go with you! Бонд: Certainly, you may. Follow me, please, this way. Козаки з Бондом та його Дівчиною сідають на стільці. Починається вистава "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра. Дівчина – конферансьє: We are going to perform a play "Romeo and Juliet” by W. Shakespeare. The characters are: Romeo, Juliet, The friar, Lady Capulet, Juliet’s friend, Romeo’s friend. Romeo and Juliet by William Shakespeare (with happy end)
Romeo - а handsome young man. His parents hate the Capulet family. Звучить музика із опери "Лускунчик". Герої пафосно виходять на сцену. Romeo: Who is that girl over there? Romeo’s friend: I don’t know. Romeo: She’s beautiful. I’m going to talk to her. Romeo: Would you like to dance? Звучить музика "Адажіо". Герої танцюють. Lady Capulet: Juliet! Juliet: I’m sorry. My mother wants to talk to me. Romeo: Who is your mother? Juliet: Lady Capulet. Lady Capulet: You mustn’t dance with that boy. Juliet: Why not? Lady Capulet: He is from the family that your father hates. He is Romeo Montague. Later, Romeo waits and listens outside Juliet’s bedroom, because he wants to see her. Juliet: I love Romeo, but he is a Montague and I am a Capulet. I don’t want to be a Capulet if I can’t be with Romeo (crying). Juliet’s friend: (giving Juliet a hug) Calm down, Juliet! Romeo: Marry me. Then you can be a Montague. Juliet: (surprising) Romeo, what are you doing here? Do you really want to marry me? Romeo: Yes. I can speak to friar tomorrow. We get married in the church. Звучить орган і на сцену виходить монах. Головні герої становляться навколішки. Звучить "Ave Maria". The friar: Dear friends, we’re gathering here to marry this young man and that beautiful young girl. Do you, Juliet, take Romeo as your husband, to love and honor him in disaster or health in whole days of your life? Juliet: I do. The friar: Do you, Romeo, take Juliet as your wife, to love and honor her in disaster or health in whole days of your life? Romeo: I do. The friar: I declare you a husband and a wife. A few days after the wedding. Lady Capulet: I have some wonderful news your father knows a young man who wants to marry you! His name is Paris. Your father is very pleased. Juliet: Mother, you don’t know I am already married to Romeo! I love him! He loves me! Lady Capulet: Ah! (falling). Juliet: I don’t know what to do. Help me, Romeo! Romeo goes to Juliet to help her mother. Romeo: We love each other! I can’t live without her! Lady Capulet: I bless you! And be happy! Juliet: Romeo, will you love me forever? Romeo: I’ll love you in whole days of my life. Your name sounds in every beat of my heart: Juliet! Juliet! Juliet! Бонд та козаки: (після п’єси) Super! Bravo! (аплодують) Звучить музика із кінофільму "Джеймс Бонд". Бонд: And now I’m going to Wales to see a national holiday Eisteddfod. Петро: What is Eisteddfod? Дівчина Бонда: It is a meeting of people interested in Welsh poetry, songs and music, where not only English people come, but visitors from other countries all over the world. Would you like to go with me? Петро: OK, with pleasure. Бонд та його Дівчина, козаки сідають на стільці. На сцену виходить виконавці пісні "The Final Countdown". Виконавці: We’re guests from Europe, and I propose you a famous song "The Final Countdown". Виконується пісня "The Final Countdown" (Europe, Joey Tempest).
Іван: Дякуємо Вам за гостинність, та до побачення. Чи як там у Вас кажуть (замислюється). Good bye! (озирається) Під музику вибігає маленький хлопчик - "Вказівничок". Вказівник: An France! Іван: Дивіться, дивіться, знову вказівник! (читає) "На Францію". Звучить мелодія французького вальсу. Під мелодію на мультимедійному екрані починається презентація Франції. Петро: Так, брати-козаки, залишаємо ми Англію та Ла-Маншем прибуваємо до чудової, теплої країни, відомої своїми автомобілями, багатим мистецтвом, незрівнянною парфумерією та новинками моди, а взагалі дуже гостинними людьми з відкритими усмішками на обличчях. Іван: Ой-ой-ой! Ла-Манш, курорти, машини. Ось у нас на Україні Дніпро-красень, то тихий, широкий, то хвилі до неба, а кручі, які зелені. Е хе-хе! А ти Ла-Манш, та Ла-Манш. А курорти в Карпатах краще всіляких Куршавелей. Крим та Чорне море не гірше за їхній Сан-Тропе. І мистецтво у нас багате (вказує рукою, пробігають дівчатка по колу та показують витвори мистецтва під мелодію "Гопака") і традиції, а за гостинність нам, українцям, взагалі перше місце треба дати. Ми ж найгостинніший народ у Всесвіті. Автомобілі, ти не хвилюйся, маємо. У нас теж є український "автомобіль-звєрь". Приїдемо в Україну, я на ринку нашу бричку на "Запорожець" виміняю. Раритет, як ні як! (піднімає вказівний палець угору). Петро: (крикнув) Цить, Іване, у мене від тебе глузд на розум завертає. (з жалем) Сумуєш, брате, розумію. Ех, Франція, ля мур, ту жур! (замріяно). Василь: До речі, французька мова – мова не тільки французів. На французькій мові розмовляють на 5 континентах, більш ніж 200 млн. людей. У Європі французька мова є другою державною мовою Бельгії, Люксембурга, Швейцарії, Монако. У Канаді вона поряд з англійською є другою офіційною мовою. Французька мова єдина офіційна мова 13 держав Африки (Гвінея, Конго, Малі, Сенегал та інші). Разом з англійською та місцевими мовами, вона є офіційною другою мовою у 20 державах Африки та сусідніх островів (Алжир, Туніс та іншими). Французька мова є однією з офіційних і робочих мов ООН та інших Міжнародних організацій. Василь: (озирається) Paris c’est la capitale des capitales, "la ville – lumiere" comme l’apelle les Francais. Париж – це столиця столиць, місто-Світоч, як його називають французи. Але куди всі поспішають? (підходить до пішохода, який поспішає) Bonjour! Excusez- nous. Dites- nous, s’il vous plaits. Où tout le monde depeche? Перехожа: Depechons – nous! On nous attend au festival des arts populaires a Manosque; petite ville en Provence, au sud du pays Prenes vos places! (махає рукою і зове їх за собою) Іван: Що вона сказала? Петро: Куди поспішає ця красуня? Василь: Покваптесь, нас чекають на фольклорному фестивалі в Маноску, маленькому місті Прованса на півдні Франції. Козаки та дівчина-перехожа проходять по колу, тим самим потрапляють в Маноск. Перехожа: Soyes les bienvenus a Manosque! Nos delegations ne sont pas seulement les hotes de ce festival. Ils nous ont prepare les chansons populaires de leurs pays! S’il nous plait! Іван: Га? Що? Петро: Друже, переклади! Василь: Ласкаво просимо в Маноск. Наші делегації не тільки гості цього фестивалю, вони приготували пісні своїх країн! Будь ласка! Козаки і перехожа сідають на стільці. Перехожа: Permettez - nous vous presentez une chanson française "Voyage". Василь:Вони пропонують нашій увазі французьку пісню "Voyage". Виконується пісня "Voyage".
Перехожа: Une delegation anglaise a prepare pour les français une petite surprise une célèbre conte russe "Une Rave" en anglais a la manière nouvelle. Василь: Англійська делегація приготувала для французів невеличкий сюрприз. Відома народна російська казка "Ріпка" на англійській мові у новому баченні. Виконується народна російська казка "Ріпка" ("Тurnip”) на англійській мові з рухами під музику пісні "I Like To Move It" із мультфільму "Мадагаскар". "Ріпка" йде у центр сцени і танцює там. Потім вона кличе "бабусю", запрошуючи її до середини, "бабуся" кличе "доньку". "Донька" танцюючи, запрошує "песика", "песик" - "котика", а "котик" - "мишку".
Після останніх слів пісні герої казки, які танцювали на сцені, біжать до решти гостей. Герой, який залишається на сцені останнім, стає новою "ріпкою". Казку разом із піснею програють спочатку. Перехожа: Maintenant voyez un extrait du "Petit Prince" A. Saint – Exuperi. Il est joué par le théàtre de notre ville. Василь: А зараз до Вашої уваги театралізований уривок із "Маленького принца" А. Сент-Екзюпері у виконанні місцевого театру. Виконується уривок "Le Petit Prince et la Rose". Le Petit Prince:
La Rose:
Le Petit Prince:
La Rose:
Le Petit Prince:
La Rose:
Козаки: Bravo! A bientot! Звучить мелодія "Шербугські парасольки". Іван: Ой, хлопці, як тут не гарно, а треба шукати дорогу до Євросоюзу. Ходімо! (підходять до будинку) Петро: Дивіться двері. (читає) "Євросоюз". Василь: Давайте постукаємо, може відчинять? Звучить імітація стука у двері. Козаки стукають у двері в перший раз. Голос: Зачекайте, хвилинку! Wait a minute! Wartet bitte! Attendez une minute! Козаки стукають у двері вдруге. Голос: Зачекайте, секунду! Wait a moment! Attendez une seconde! Moment bitte! Козаки стукають у двері втретє. Голос: Абонент знаходиться поза зоною досяжності. Зачекайте, будь ласка! Wait, please! Wartet bitte! Attendez s’il vous plàit! Please, try again later…later…later…later… Іван: От невдача! Тьху! Все на краще. Поїхали додому. Хай вони тепер до нас їдуть, а не ми до них. Петро: Маєш рацію. Всюди добре, а дома найкраще. Виходить п’ять маленьких українців (дівчаток і хлопчиків). І дівчина:
ІІ дівчина:
ІІІ хлопчик:
IV дівчина:
V хлопчик:
Василь: Нехай, як найдовше залишиться в пам’яті наша подорож, зустріч із новими друзями, з піснями та віршами, які ви сьогодні почули. Петро: Пропоную вам заспівати веселу пісню, яку люблять і знають у всіх країнах світу. Звучить пісня "Карнавал" на російській, англійській, французькій, німецькій мовах.
Козаки виходять на середину сцени. Петро: Dear friends! Our party is coming to the end. We are very glad to meet you at our next meeting to continueе our travelling throughout the world. Василь: Notre voyage est fini, chers amis! Merci beaucoup a votre attention! A bientot! Іван: Liebe Freunde! Ich wünsche ihnen Schaffenskraft. Bis bald! Tschüs! Козаки йдуть зі сцени під музику пісні "Карнавал". Кінець.
Джерело:
Острів знань
Автор: Луганцова Євгенія Анатоліївна, вчитель іноземної мови, Краснолиманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
| |
Переглядів: 1856 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |